- каламуть
- —————————————————————————————каламу́ть 1іменник жіночого родурідина; суміш—————————————————————————————каламу́ть 2іменник жіночого родутуман, імла; неспокій; безладдя
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
каламуть — і, ж. 1) Каламутна рідина. || Суміш із різних нерозчинених у цій рідині частинок. 2) перев. з означ., перен. Туман, імла, тьмяність. || Затьмареність. 3) перен., розм. Неспокій, тривога. || Про безладдя, лихоліття … Український тлумачний словник
каламуть — 1) (каламутна рідина), муть, каламуття 2) перен. туман, імла, тьмяність … Словник синонімів української мови
каламута — и, ж., розм., рідко. Те саме, що каламуть 3); каламут … Український тлумачний словник
каламуття — я, с., рідко. Те саме, що каламуть … Український тлумачний словник
муть — і, ж., розм. 1) Те саме, що каламуть 1). 2) розм. Нісенітниця … Український тлумачний словник
неспокій — (відсутність душевного спокою), незлагода, хвилювання, сум яття, каламуть; занепокоєння, острах, тривога (у передчутті чогось недоброго, поганого) … Словник синонімів української мови
каламут — мути, ж. Пр. Каламуть; брудна, стояча вода в ставку, в калюжі … Словник лемківскої говірки